Зернові колосові

Особливості агротехніки в насінництві зернових

Основою всього агрономічного комплексу в процесі вирощування чистосортного насінневого матеріалу є спеціальні насіннєві сівозміни, які дають змогу позбутися фізичного та біологічного засмічення, накопичення хвороб і шкідників. Вимогам насінництва відповідають багатопільні сівозміни (10-12-пільні). Вони забезпечують необхідну просторову ізоляцію перехреснозапильних культур. Між твердою і мʼякою пшеницею - не менше 250 м , між посівами еліти та інших репродукцій 300-500 м. Чергування культур на насіннєвій сівозміні має забезпечити не тільки найвищий урожай для кожної культури, а й уникнути фізичного та біологічного засмічення , накопичення хвороб і шкідників. Насіння культур у грунті може зберігати схожість 1-2 роки, тому не слід сіяти озиму пшеницю після озимого ячменю, тверду пшеницю після мʼякої. Вирощування високоякісного насіння з високими врожайними властивостями потребує ретельного вибору попередника

Озима пшениця. Кращими попередниками для озимої пшениці в Степу України є чорний і зайнятий пари, у Лісостепу - багаторічні трави, вико-вівсяні і горохово-вівсяні суміші на зелений корм, зернобобові, картопля й кукурудза на зелений корм і силос; у зоні Полісся на дерново-підзолистих супіщаних грунтах - люпин, льон, еспарцет, на дерново-карбонатних вико-вівсяні й горохово-вівсяні суміші на зелений корм

Відомо, що вплив попередника на врожай і врожайні властивості насіння озимої пшениці в Степу України значно більший , ніж у регіонах Лісостепу й Полісся . У Степу через нестачу вологи в ґрунті по непарових попередниках далеко не кожен рік можна одержати дружні й своєчасні сходи

За даними Селекційно-генетичного інституту упродовж 8 років нормальні сходи одержували щорічно тільки по чорному пару, після гороху - шість років, після кукурудзи - три роки

Озиме жито в основному вирощується на Поліссі, на сході Лісостепу. Цінність попередника під озиме жито в усіх грунтово-кліматичних зонах визначається в першу чергу строком збирання попередньої культури, бо сіють озиме жито раніше від озимої пшениці

У достатньо вологих областях Полісся, Лісостепу краще розміщувати жито після першого укосу багаторічних трав, вико-вівсяних і горохово-вівсяних сумішей на зелений корм, кукурудзи на зелений корм

Стабільні врожаї насіння жита зафіксовані по чистих і ранніх зайнятих парах у посушливих районах

Насіннєві посіви озимого тритикале краще розміщувати по ранніх зайнятих парах, по багаторічних травах, кукурудзі на зелений корм

Озимий ячмінь. Кращими попередниками для насіннєвих ділянок озимого ячменю є чорний пар, кукурудза на зелений корм і силос

Залежить від фізичного стану поля, засміченості бурʼянами, накопичення вологи. У Степу парові поля обробляють у такий спосіб, щоб знищити бурʼяни та зберегти вологу в ґрунті. Зазвичай, після збирання попередньої культури проводять лущення стерні, оранку на зяб

Навесні важливо своєчасно закрити вологу, для чого боронують, а потім роблять першу культивацію на глибину 12-14 см, наступні культивації здійснюють у міру появи бурʼянів шарово, кожну на 2-3 см менше, ніж попередню. Бажано обробіток пару робити в першу половину літа , коли ґрунт не пересихає. У другу половину літа, коли настає посуха, щоб зберегти накопичену вологу, доцільніше внести гербіцид, а культивацію замінити на боронування

При розміщенні насіннєвих ділянок озимих культур після кукурудзи на зелений корм і силос, гороху в умовах Степу більш ефективним є поверхневий обробіток грунту на глибину 8-10 см дисковими або плоскорізними знаряддями

Вносять на поля таким чином, щоб живлення рослин було збалансованим по всіх елементах

Азот необхідний для росту, але його надлишок призводить до зниження якості насіння та схожості, до розвитку хвороб

Фосфор знаходиться в зародку насінини і помітно впливає на врожай. Фосфор регулює засвоєння інших елементів живлення. Його надмірність не шкодить. Насіння, вирощене на фосфорному фоні, має добру енергію проростання, високі врожайні властивості, дає урожай на 7-18 % більше , ніж на фонах з недостатньою кількістю фосфору

Калій сприяє кращому засвоєнню інших елементів, знижує розвиток хвороб. У насіннєві сівозміни необхідно вносити підвищені дози фосфорно-калійних добрив

Мікроелементи (бор, магній, молібден, кобальт) сприяють кращому засвоєнню фосфору й калію, позитивно впливають на біологічну повноцінність насіння

В умовах південного Степу України підвищені врожайні властивості насіння формуються на удобрених фонах: фосфорному, калійному, фосфорно-калійному, азотно-фосфорному та при N45 P45 K45 (нариклад 300 кг/га Нітроамофоска 15:15:15). Від насіння, вирощеного на таких фонах, можна одержувати прибавку врожайності в наступному поколінні від 1,8 до 4,1 ц/га

На підставі даних науково-дослідних установ в степовій зоні при вирощуванні насіння озимої пшениці по чорному пару рекомендується під оранку вносити органічне добриво, а під передпосівну культивацію - фосфорні та калійні добрива, азотні в невеликих дозах (N 20-30 кг/га ) використовувати тільки для ранньовесняного підживлення. Висіваючи озиму пшеницю по пласту багаторічних трав, необхідно вносити повне мінеральне добриво N20 P60 K60, а після непарових попередників - N60 P60 K60

На дерново-підзолистих ґрунтах насіння озимого жита і тритикале доцільно вирощувати по сидеральних парах. Приорювання 280-300 ц/га зеленої маси люпину дає змогу накопи-
чити в ґрунті 140-150 кг азоту.

Фосфорні та калійні добрива необхідно вносити під час приорювання сидерату в дозі Р 30 К 30-45 кг/га діючих речовин

Озимий ячмінь краще зимує при внесенні суперфосфату (P 15-20) у рядки під час висівання

На зрошенні, за даними Інституту зрошувального землеробства, доброякісне насіння озимої пшениці й жита формується при внесенні N60 P60 або органіки (50 т/га) і фосфорного добрива (Р60). Прибавка врожаю на наступний рік від пересіву такого насіння становить 3-4 ц/га . Слід памʼятати , що підвищені дози азотних добрив на зрошених ділянках підсилюють кущистість, полягання рослин пшениці, жита, ячменю, тритикале

Оптимальні строки сівби для отримання якісного насіння співпадають зі строками сівби, які забезпечують вирощування максимального врожаю

Строки сівби озимих культур змінюються щорічно і залежать від перепадів осінньої температури та опадів

Висівання озимої пшениці раніше від оптимальних строків призводить до переростання рослин восени, на них розвиваються хвороби та шкідники, вони значно пошкоджуються взимку під впливом морозів, інших небезпечних факторів. І як наслідок - зрідження посівів, зниження врожаю та якості насіння

Рослини на запізнілих посівах, як правило, не встигають розкущитися восени, пошкоджуються морозами, а весною поступово гинуть, особливо під дією посухи

Насіннєві площі треба засівати в кращі агротехнічні строки, встановлені для товарних площ даної культури, сорту, на своєчасно підготовлену, вирівняну площу добре відрегульованими сівалками, які забезпечують рівномірне розміщення насіння на задану глибину

Норми висіву насіння - важлива умова одержання біологічного повноцінного з високими врожайними якостями насіння. Оптимальна норма висіву для одержання високого врожаю є кращою для вирощування високоякісного насіння

У степовому регіоні за оптимальних строків сівби озимої пшениці рекомендованих сортів норма висіву по пару - 4,0-4,5, після непарових попередників при недостатньому зволоженні ґрунту - 5-6, озимого жита і озимого ячменю - 3,5-4,5 млн/га схожих зерен. Кращими способами сівби є звичайний, рядовий, вузькорядний і перехресний

Розріджені посіви в насінництві не рекомендуються. Вони супроводжуються сильним кущінням, розвитком стебел другого порядку, в яких формується насіння дрібне, недостатньо виповнене й різноякісне

Широкорядний спосіб і висів із зниженою нормою доцільні тільки для прискореного розмноження дефіцитних і перспективних сортів

Сильно загущені посіви також дають низькоякісне насіння за фізичними та урожайними показниками. На загущених посівах зернових рослини недостатньо освітлені, пошкоджуються хворобами й часто полягають. Врожай насіння з полеглого поля на 14-16 % нижчий , ніж із неполеглого

Норму висіву слід регулювати так, щоб одержати насіння вирівняне та з високими врожайними якостями. За достатнього зволоження посівного горизонту глибина загортання насіння озимої пшениці, жита , тритикале 5-6, озимого ячменю - 4-5 см

Фірми-виробники для сівби зернових пропонують сівалки різних марок, які значно відрізняються шириною захвату, конструкцією висіваючих апаратів. Такі машини можна використовувати при різних технологіях обробітку поля. Головна вимога до сівалок, що працюють у насінництві, - легке і повне (до останньої насінини) очищення робочих органів

Після появи сходів на кожному насіннєвому посіві встановлюють польову табличку, в якій записують номер поля, культуру, сорт, репродукцію, площу. Ця табличка є паспортом насінневого посіву

Догляд за насіннєвими посівами озимої пшениці, тритикале, жита й озимого ячменю полягає в створенні сприятливих умов для інтенсивного кущіння восени, доброї перезимівлі, нормального росту й розвитку в період весняно-літньої вегетації

При висіванні насіння в недостатньо вологий грунт необхідно провести коткування кільчасто-шпоровими котками, що сприяє переміщенню води у верхній горизонт і появі дружних сходів

У роки з достатньою вологістю на неудобрених площах доцільно робити осіннє підживлення, що посилює зимостійкість рослин. За даними дослідної станції Інституту зернового господарства , при внесенні фосфорно-калійних добрив (Р30 К30) після кукурудзи на силос перезимувало 95,2 % рослин озимої пшениці, а без підживлення - 84,2 %

Взимку за прийнятою методикою обстежують озимі культури і беруть моноліти для визначення стану рослин

Проводиться до початку весняної вегетації по мерзлоталому грунту. Добрі результати дає прикореневе підживлення за допомогою дискових зернових сівалок при значному зменшенні дози добрив. При цьому відбувається розпушення та аерація грунту, добрива загортаються в грунт, знищуються паростки бурʼянів

Фосфорно-калійні добрива вносять під час основного обробітку ґрунту під пшеницю. Азотні добрива, норми та способи їх внесення навесні приймаються залежно від стану розвитку рослин по різних попередниках, а також попередньо внесених добрив

Значно покращує стан рослин пшениці ранньовесняне боронування, але його треба проводити завчасно - на початку зрілості грунту. Боронування запобігає утворенню ґрунтової кірки, знищує паростки бурʼянів, підвищує інтенсивність росту й водночас стійкість рослин проти захворювань і шкідників

Добре розкущені рослини краще боронувати важкими , а посіви після непарових попередників - середніми боронами. Посіви зі слабкими нерозкущеними рослинами можна обробляти легкими боронами, а краще розпушити ротаційними мотигами шляхом наколювання грунту. Однак є дані про негативний вплив ранньовесняного боронування через травмування рослин боронами

Вибір строку та способу збирання насіннєвих ділянок ґрунтується на особливостях культури, сорту, стану посіву, а також на рівні розвитку й розмноження небезпечних видів шкідників і хвороб. Головне при збиранні - не допустити зниження сортових, насіннєвих і врожайних якостей вирощеного насіння

Збирання насіннєвих ділянок необхідно робити своєчасно, швидко, не допускаючи перестою врожаю на корені

Найбільший врожай високоякісного насіння одержують під час збирання в перші пʼять діб після настання повної стиглості. Збирання протягом десяти й більше діб знижує врожай на 15-20% і більше. При цьому підвищується загроза обсипання та травмування насіння, пошкодження його клопом черепашкою, іншими шкідниками. У вологу погоду при збиранні можливе виникнення ензимомікозного виснаження, яке супроводжується різким зниженням якості насіння через розвиток грибкових захворювань, особливо плісеневих

Для запобігання видового і сортового засмічення насінневого матеріалу під час збирання необхідно забезпечити внутрішньогосподарський контроль. Зерно від комбайна перевозять тільки закріпленим за ним транспортом і полем, де посіяний даний сорт. Комбайн і транспорт після закінчення збирання ретельно очищають на цьому ж полі, використовуючи компресор. Агроном зобовʼязаний перевіряти якість очистки комбайна і транспортного засобу

Категорично забороняється проїзд комбайна і будь-якого транспорту по полях, запланованих для сівби озимих у поточному році

Обовʼязково організовують вхідний контроль за якістю насіння, яке надходить на тік від комбайнів, вчасно вносять корективи в їх роботу. Визначають масу й вологість насіння від кож-
ної машини, ступінь травмованості й засміченості

Процес складних перетворень не закінчується з настанням фази твердої стиглості насіння, а продовжується й в період післязбирального дозрівання

Експериментальні дані показують, що впродовж післязбирального дозрівання насіння завершується синтез білків, які стають стійкими до гідролітичної дії протеолітичних ферментів

У насінні є речовини, які гальмують проростання. Під час дозрівання вони розкладаються і проростання стає можливим. Більшість учених визнають, що період післязбирального дозрівання є пристосуванням насіння до умов навколишнього середовищ

Це питання вивчали в Інституті селекції і насінництва пшениці. Встановлено, що залежно від фази стиглості пшениці під час збирання та впродовж періоду післязбирального достигання істотно змінюється якість насіння. Якщо енергія проростання свіжозібраного насіння була 3-4%, то через 30 днів після збирання вона підвищується до 63-83%. Швидкість проростання скорочується, дружність проростання також підвищується в період післязбирального достигання

Для виведення насіння зі стану післязбирального дозрівання велике значення має сонячний обігрів, особливо в зволожені роки. Тому тимчасове збереження та первинне очищення насіння озимих культур, як правило, проводять на відкритих майданчиках токів