Корзина 0
×
MOD_PRODUCTCARTNAME
MOD_INCARTNULL
MOD_INCARTNULL MOD_INCARTNTXT MOD_INCARTPROD MOD_INCARTPRODUCTS MOD_INCARTPRODUCT MOD_INCARTSUMM MOD_NAMESMES MOD_PHONEMES MOD_FASYBUY https://yason-agro.com/ /cart/view /component/jshopping/product/view?Itemid=0 https://yason-agro.com/cart/delete https://yason-agro.com/components/com_jshopping/files/img_products 2 грн ✔ Product in cart Product added to cart Go to cart Remove Products: MOD_PRODUCTSTOTAL MOD_PRODUCTCARTNAME Sum total Do not set additional parameters
 
На більшості території правобережного Лісостепу спостерігається недобір атмосферних опадів, як результат – дефіцит продуктивної ґрунтової вологи. За останні 50 років маємо небачену посуху. Так, за період з 11 лютого по 17 березня тут не прибавилось жодного міліметра продуктивної ґрунтової вологи. Нічні морози, в поєднанні із денними суховіями, активно сприяють вивітрюванню ґрунтової вологи з орного шару ґрунту.
 
🌾ПШЕНИЦЯ ОЗИМА
 
За умов, що складаються надзвичайно важливо раціонально скористатись осінньо-зимовими запасами ґрунтової вологи і забезпечити рослини швидкодіючими формами азоту, зокрема – нітратними. Не дивлячись на непомірне подорожчання аміачної селітри норму внесення азоту у перше підживлення зменшувати від рекомендованої недоцільно. При цьому ощадне витрачання азотних добрив доцільне в наступних підживленнях на добре розвинених посівах на ґрунтах з високим рівнем природної родючості.
 
Якщо стан мерзлоталого ґрунту буде нетривалим то слід підживити в першу чергу слабкі посіви. Враховуючи стан посівів та важливість першого підживлення доцільно скористатись нічними та передранковими заморозками.
 
Завдання полягає в тому, щоб максимально повно використати наявну ґрунтову вологу, вчасно розчинити в ній гранули добрив, не створюючи при цьому дефіциту вологи в ризосфері рослини, який неминуче виникатиме за стрімкого підсихання ґрунту.
 
Наукові дослідження та спостереження за посівами пшениці озимої в умовах регіону показали, що на ґрунтах з високим рівнем природної родючості і за доброго стану посівів доза мінеральних добрив має складати 50–55 кг/га. Разом з тим, наголошуємо, що біля 30% посівів увійшли в зиму у фазі «шильця» – 1 листка і знаходяться здебільшого у слабкому стані. На час відновлення весняної вегетації кількість таких посівів може з тих, чи інших причин істотно зрости. На таких посівах норму внесення азоту у перше підживлення доцільно збільшити до 60–70 кг/га д.р. 
 
Дослідженнями встановлено, що дефіцит нітратних форм азоту на час відновлення весняної вегетації неможливо буде повною мірою компенсувати наступними підживленнями.
 
За умов, якщо стан мерзлоталого ґрунту не настає, що відтерміновує в часі перше підживлення, слід застосувати рідке комплексне азотне добриво – КАС. Це водний розчин різних азотних добрив (35,4% карбаміду, 44,3% селітри, 19,4% води, 0,5% аміачної води). КАС не містить в своєму складі вільного аміаку, проте наявність амонійної форми передбачає мінімальне загортання цього добрива. Собівартість азоту в КАС нижча, оскільки втрати його при внесенні не перевищують 10% порівняно з гранульованими добривами, де втрати можуть сягати 30 – 40%. Внесення КАС більш технологічне. Рідкі добрива вносяться рівномірніше і не потребують затрат ручної праці при перевантаженні. 
 
За недостатніх запасів ґрунтової вологи та використання у другому підживленні мінеральних добрив перевагу надають локальному прикореневому підживленню. За такого способу внесення добрива потрапляють у зволожений ґрунт у зоні розташування кореневої системи. Особливо це важливо за швидкого підсихання ґрунту.
 
Дієвим заходом підвищення урожайності та отримання якісної продукції є застосування  комплексних мікродобрив
 
 
За даними НДУ НААН застосування мікродобрив в позакореневих підживленнях підвищує урожайність зерна на 10–15%, вміст білку в зерні на 0,9–1,4%, клейковини – на 2,5–4,8%.
 
ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ
Досвід показує, що за умов стрімкого наростання температури розтріскування поверхні ґрунту відбувається швидко і глибоко, формуючи тріщини шириною до 10 мм і оголюючи вузол кущіння та кореневу систему. А тому, мульчування її на глибину 2–3 см з метою недопущення розтріскування і надмірних втрат вологи, особливо на ґрунтах, що погано її утримують та швидко пересихають, матиме важливе значення. 
 
А тому для виконання рихлення у повному обсязі слід застосовувати голчасті ротаційні борони БРН-6(4), БМШ,9м, які добре мульчують поверхню ґрунту майже не пошкоджуючи рослин. Особливістю такого рихлення, є те, що на відміну від звичайного боронування його можна проводити і на слабких посівах, що в умовах весни цього року дуже важливо.
 
За даними НДУ НААН запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою в шарі ґрунту 0–20 см на середньо-суглинковому чорноземі (на п’ятий день після рихлення ґрунту) складали – 17,3мм, на не заборонованому – 13,4 мм, або втрати її зменшувались майже на третину. Крім того утворення мульчі дасть можливість зберегти ґрунтову вологу у сфері формування вторинної кореневої системи, що надзвичайно актуально для подальшого прикореневого підживлення. 
 
За внесення підвищених доз азоту на розвинутих посівах необхідним заходом покращання процесів весняного розвитку рослин є застосування регуляторів росту
 
 
СИСТЕМА ЗАХИСТУ ПОСІВІВ
В умовах цієї весни різко зростає потреба на тих посівах, що увійшли в зиму в задовільному та слабкому стані, оскільки їх конкурентоздатність є надзвичайно слабкою.
 
Якщо температурний режим буде недостатнім добрі результати забезпечує застосування суміші гербіцидів на основі сульфонілсечовини та гормональних препаратів в половинних дозах. 
 
Вибір гербіциду залежить у першу чергу, від видів бур’янів на кожному конкретному полі, але за такої ситуації, яка склалась в умовах цієї весни, перевагу слід надавати препаратам з відносно широким спектром дії, а також тим, які ефективно працюють за відносно низьких температур повітря (вище +5ºС)
 
 
Однією із особливостей слабких посівів, які в загальній структурі складають цієї весни понад 20% є їх недостатня фізіологічна стійкість до хвороб. Відтак надзвичайно актуальним буде повсякденний моніторинг за фітосанітарним станом з метою недопущення запізнення з обробітком фунгіцидами. 
 
При застосуванні фунгіцидів важливо не запізнитись із строками їх внесення, враховувати критичну фазу розвитку хвороби, оскільки жоден із фунгіцидів, захищаючи листову поверхню рослини від ураження, не здатний відновити вже хворі тканини.
 
Вибір препаратів слід проводити відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії. Рекомендовані фунгіциди для захисту посівів озимих колосових культур наводимо
 
 
За співпадання термінів оброблення посівів проти хвороб, шкідників, або бур’янів можна застосувати бакові суміші. Проте до складу бакових сумішей не повинно входити більше 4–х діючих речовин препаратів включаючи добрива.
 
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ РАННІХ ЯРИХ ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХ КУЛЬТУР
 
Сучасні сорти ярих пшениці, ячменю і вівса за сприятливих погодних умов і дотримання всіх вимог агротехніки можуть забезпечувати одержання 6,0-7,0 т/га зерна. Для цього необхідне формування певної структури їх агрофітоценозу. Так, у ячменю кількість продуктивних стебел має становити 650-700 шт/м2, кількість зерен в колосі 25-28 шт., маса 1000 зерен - 40-42 г, у пшениці ярої – 480-520 шт/м2, зерен 32-37 шт., маса 1000 зерен 38-42 г. розмір цих показників у вівса відповідно має становити: продуктивних стебел - 550-600 шт./м2, зерен 35-40 шт. на одну волоть і маса 1000 зерен - 35-38 г.
 
Для досягнення такого рівня структурних елементів врожаю цих культур необхідно всі технологічні заходи спрямовувати на отримання дружних і своєчасних сходів, забезпечення рослин елементами живлення, досягнення оптимального розвитку стебел на 1 рослину, захист посівів від бур'янів, хвороб і шкідників.
 
Ранні ярі культури достатньо холодостійкі і їх сходи витримують зниження температури до -2°С. Тому такі умови після їх висівання не пошкодять рослин, а за рахунок кращого використання вологи і відповідних агротехнологічних прийомів, можна отримати приріст до 0,8-1,0 т/га зерна.
 
🔹Попередники. Важливим в технологічному процесі вирощування ранніх ярих зернових культур є правильне розміщення їх у сівозміні за попередниками. Кращі з них це зернобобові і соя, кукурудза на зерно і силос, цукрові буряки. Після удобрених коренеплодів слід в першу чергу розміщувати посіви ярої пшениці і ячменю, а овес, як більш пластичну культуру - після кукурудзи на зерно та відносно гірших попередників - озимої пшениці, соняшника тощо. За розміщення ранніх ярих зернових колосових культур у короткоротаційних сівозмінах слід не допускати повторні посіви ячменю по ячменю, або по пшениці.
 
🔹Удобрення. Ранні ярі потребують обов'язкового внесення мінеральних добрив. За умов, що склалися слід при сівбі вносити по 1,5-20 ц/га мінеральні добрива. Як правило використовують локальний спосіб внесення, що підвищує їх ефективність та доступність для рослин.
 
За узагальненими результатами досліджень науково-дослідних установ Лісостепу під овес слід вносити добрива в дозах N30P45K45 під ячмінь - N45-60 Р45-60 К45-60, яру пшеницю N60-90Р60К60. При цьому азот в дозах 60-90 кг доцільно вносити роздрібнено - частину дози (50%) разом з повною дозою фосфорних та калійних добрив до сівби, а другу частину - у вигляді підживлення на IV етапі органогенезу. За умов, що складаються більш ефективними будуть рідкі види добрив (КАСи та РКД).
 
🌽ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО
 
🔹Попередники. Кращими попередниками для кукурудзи є озимі і ярі колосові, кукурудза, цукрові буряки і інші. 
 
🔹Передпосівну культивацію проводять в день сівби на глибину загортання насіння. Перед сівбою або після неї вносять ґрунтові гербіциди.
 
🔹Гібриди і їх правильний підбір по групах стиглості. За умов, що складаються в господарствах Лісостепу доцільно віддавати перевагу ранньостиглим вітчизняним гібридам.
 
🔹Строки сівби. Оптимально ранні, наступають коли стійка середньодобова температура ґрунту на глибині загортання насіння складає 6-8°С, що відповідає погодним умовам III декади квітня - І декади травня (з 20 квітня по 5 травня).
 
Густота посіву залежить від ґрунтово-кліматичних умов, морфобіологічних властивостей гібридів, вологозабезпеченості, агрофону і повинна складати на період збирання на Поліссі і північних районах Лісостепу: ранньостиглих гібридів - 90-100 і середньоранніх - 75-80 тис. рослин/га, у інших районах лісостепової зони 65-70 тис. рослин/га.
 
🔹Удобрення. Кукурудза серед зернових культур – найбільш урожайна і дуже чутлива до родючості ґрунту і тому потребує високих норм добрив. На формування 1 т зерна (з відповідною кількістю побічної продукції) рослинами із ґрунту та добрив поглинається 24-32 кг азоту, 10-14 кг фосфору, 25-35 кг калію, по 6-10 кг кальцію і магнію, 3-4 кг сірки, 200 г заліза, 110-200 марганцю 40-85 г цинку, 11-40 бору, 6-14 г міді  та 1-3 г молібдену. Недоцільно вирощувати гібриди кукурудзи на малопродуктивних ґрунтах.
 
🔹Передпосівне удобрення. При сівбі внесення мінеральних добрив є обовязковим.
Мета внесення добрив – забезпечити рослини поживними елементами в перші періоди їх росту та розвитку. Для цього використовуються комплексні добрива, які в своєму складі містять як макро- так і мікроелементи у нормі 1,5-2,0 ц/га.
 
🔹Догляд за посівами. Використання ґрунтових гербіцидів забезпечує чистий стан посівів і створює умови, які повністю виключають механізовані прийоми догляду за посівами. У разі вирощування кукурудзи без внесення ґрунтових гербіцидів важливе значення має застосування агротехнічних заходів догляду за посівами. 
 
Конкурентоспроможність кукурудзи, зокрема, на перших етапах розвитку, низька, а тому переважна більшість (90%) її площ забур'янюється в середньому і сильному ступенях. Домінуючими в усіх регіонах вирощування кукурудзи є однорічні злакові бур'яни - просо куряче, мишій сизий та зелений. У Лісостепу шкодочинні осоти (рожевий та жовтий), березка польова, лобода біла, просо куряче, мишій сизий та зелений, щириця, гірчак шорсткий, молочай верболистий, дескурайнія Софії.
 
🔹Боротьбу з бур'янами в посівах кукурудзи, як правило, проводять за допомогою ґрунтових і страхових гербіцидів, а також поєднуючи ці два класи хімікатів. 
 
 
🌱ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ
 
Соя – зернобобова культура, яка найбільше потребує азоту. Який отримує завдяки симбіозу з бактеріями роду Rhisobium
 
Азотні вносять у передпосівну культивацію. Якщо насіння сої інокулюють бактеріальними препаратами для посилення процесу симбіотичної азотфіксації, то у передпосівне удобрення рекомендується вносити стартову дозу азоту –20-30 кг/га д.р.. У випадку, коли інокуляція насіння не проводиться, то у передпосівну культивацію вносять більше азоту – 60-90 кг/га у д.р. Мета такого внесення – забезпечити рослини азотом протягом всього періоду їх вегетації. 
 
 
Соя, порівняно з іншими культурами, має підвищені вимоги до тепла в період "сівба - сходи". Саме цим вимогам і повинні відповідати строки сівби. Основним їх критерієм є температура ґрунту на глибині 10 см, яка-повинна становити 12°С. У разі ранньої сівби насіння в непрогрітий ґрунт соя уражається хворобами і, як правило, сходи є зрідженими і недружніми. Запізнюватись із строками сівби також не можна, затримка на 1 день призводить до подовження періоду вегетації культури на 1-2 дні і зниження урожайності культури.
 
Сою, як правило, висівають широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см. Норма висіву насіння 500-600 тис. шт. (90-130 кг) на 1 га. В господарствах з високою культурою землеробства та за умови застосування високоефективних гербіцидів використовують звичайний рядковий спосіб сівби з шириною міжрядь 15-22 см. За таких умов норма висіву збільшується на 15-20%. 
 
Гербіциди для Сої 
 
Оскільки соя під час проростання виносить на поверхню ґрунту сім'ядолі, глибоке загортання її насіння недопустиме. Оптимальною глибиною заробки насіння є 3-4 см. Основне завдання догляду за посівами сої зводиться до зменшення шкодочинності бур'янів і конкуренції культурних рослин за сонячну енергію, елементи мінерального живлення та воду 
 

 

ЗАМОВТЕ ДЗВІНОК 24/7

 

 

Консультація

ЗАМОВТЕ ДЗВІНОК 24/7

Заказ товара