Фази росту Зернових колосових культур
Фази росту та розвитку зернових колосових культур — це основа для правильного планування системи удобрення, захисту й регуляції росту посівів. Розуміння фенологічних стадій (за шкалою ВВСН) дозволяє агроному чітко визначити оптимальні строки внесення азотних добрив, гербіцидів, фунгіцидів і морфорегуляторів, що безпосередньо впливає на майбутній урожай.
Сучасна технологія вирощування пшениці, ячменю, жита та тритикале передбачає комплекс заходів, які повинні виконуватися у відповідності до біологічного стану рослини. Від правильної ідентифікації фаз розвитку залежить не лише урожайність, а й економічна ефективність виробництва.
1. ФАЗА 13 - поява третього листка

На цьому етапі третій листок виходить із піхви другого більш ніж наполовину. Фаза характеризується формуванням достатньої листкової поверхні для фотосинтезу та поглинання сонячної енергії.
Важливим заходом є післясходовий захист посівів від бур’янів. Застосовують гербіциди вибіркової дії (препарати на основі 2,4-Д, флорасуламу, метсульфурон-метилу), які не шкодять культурі, але ефективно знищують дводольні бур’яни.
Також у цей період оцінюють густоту сходів, рівномірність посіву та стан ґрунтової вологи.
2. ФАЗА 21 – Початок кущення

У цій фазі із вузла кущення головного пагона утворюються бокові пагони другого порядку, що формують власну кореневу систему.
Початок кущення — важливий період для підживлення посівів азотом, адже саме зараз визначається кількість пагонів, а отже — потенційна кількість продуктивних стебел.
🔸 Рекомендації:
- Внести азотні добрива у вигляді аміачної селітри або КАС.
- Для стимулювання додаткового кущення застосовують регулятори росту ретардантного типу (Хлормекват-хлорид 750).
- Обробки краще проводити при активному рості пагонів.
2. ФАЗА 30 – Початок виходу в трубку

На цій стадії рослина переходить від вегетативного до генеративного розвитку — формується колос.
Стебло видовжується, а коренева система активно поглинає поживні речовини. Це критичний момент для азотного живлення.
🔸 Рекомендації:
- Внесення другої дози азоту (20–40 кг д. р./га).
- Початок застосування регуляторів росту для запобігання поляганню.
- Проведення фунгіцидної обробки (Т1) проти борошнистої роси, септоріозу, іржі.
- Контроль густоти стеблостою та рівномірності розвитку пагонів.
3. ФАЗА 32 – Другий вузол

Рослина вже сформувала продуктивні стебла. У цей час відбувається закладка квіток у колосках — визначається майбутня кількість зерен у колосі.
🔸 Рекомендації:
- Застосування регуляторів росту на основі етефону.
- Профілактичне внесення фунгіцидів проти плямистостей.
- Контроль посівів на наявність шкідників і бур’янів.
4. ФАЗА 37 – Прапорцевий листок

З’являється останній (прапорцевий) листок, який відіграє ключову роль у формуванні врожаю, адже забезпечує більшу частину фотосинтезу.
🔸 Рекомендації:
- Провести другу фунгіцидну обробку (Т2) для захисту прапорцевого листка від септоріозу, іржі та плямистостей.
- Внести ретарданти для зменшення висоти рослини й підвищення стійкості до вилягання.
- За потреби провести позакореневе підживлення мікроелементами (Cu, Mn, Zn).
5. ФАЗА 51 – Початок колосіння

Колос частково виходить із піхви листка. Завершується формування всіх органів квітки, визначається остаточна кількість продуктивних стебел.
🔸 Рекомендації:
- Здійснити фунгіцидну обробку (Т3) проти хвороб колосу — фузаріозу, септоріозу.
- Забезпечити рослини бором і цинком для підвищення заплідненості.
- Контролювати присутність шкідників (злакових клопів, трипсів).
6. ФАЗА 61–69 – Цвітіння

У цей період відбувається запилення, запліднення та формування зиготи — початок утворення зернівки. Цвітіння триває 3–6 днів і є надзвичайно чутливою фазою до стресів.
🔸 Рекомендації:
- Забезпечити оптимальний водний режим (при можливості — зрошення).
- Провести фунгіцидний захист від фузаріозу колосу.
- Не вносити регулятори росту чи гербіциди.
- За необхідності — позакореневе підживлення легкодоступним азотом і мікроелементами.
Чітке розуміння фаз розвитку зернових культур є запорукою успішної агротехнології. Кожна фаза має свої фізіологічні особливості, тому агрономічні заходи повинні бути максимально точними й своєчасними.
Раціональне використання добрив, засобів захисту та регуляторів росту дозволяє не лише підвищити врожайність на 40–60%, а й зменшити ризики екологічного навантаження, зробивши виробництво стабільним та економічно вигідним.





