Вирощування Гороху
Вирощування гороху є важливим напрямом у сучасному рослинництві, адже ця культура поєднує високу поживну цінність із здатністю покращувати стан ґрунтів. Горох — одна з найдавніших зернобобових культур, яку широко використовують у харчуванні людей, тваринництві та як цінний попередник для інших сільськогосподарських рослин.
Його значення виходить далеко за межі харчової функції: завдяки симбіотичним бактеріям горох збагачує ґрунт азотом, зменшуючи потребу у внесенні мінеральних добрив. Крім того, культура сприяє покращенню структури ґрунту, підвищує його родючість і є важливим елементом екологічно збалансованої сівозміни.
Україна має сприятливі кліматичні та ґрунтові умови для вирощування гороху, що дозволяє отримувати стабільні врожаї високої якості. Проте для досягнення максимальних результатів важливо дотримуватись усіх агротехнічних вимог — від правильного вибору попередника до своєчасного збирання.
Сівозміна є ключовим чинником успіху при вирощуванні гороху. Горох добре росте після зернових і просапних культур, таких як:
- кукурудза,
- картопля,
- соняшник,
- інші зернові та кормові культури.
Не рекомендується висівати горох на одному місці частіше, ніж раз на 3 роки. Часте повторне висівання призводить до:
- виснаження ґрунту,
- накопичення збудників хвороб і шкідників,
- зниження врожайності та якості насіння.
При цьому горох сам по собі є прекрасним попередником для наступних культур. Його вирощування збагачує ґрунт азотом, покращує структуру ґрунту та створює сприятливі умови для озимої пшениці, ячменю або кукурудзи.
Для високих урожаїв горох потребує родючого та добре дренованого ґрунту. Основні вимоги:
- Вологість: Горох добре росте на ґрунтах із достатньою вологоутримуючою здатністю. Нестача вологи у фазі бутонізації та цвітіння значно знижує врожай.
- Рельєф ділянки: Плоска або з мінімальним ухилом, без ерозійних процесів, підтоплень і руйнувань ґрунту.
- Бур’яни: Особливо шкідливі мак польовий та осот польовий, оскільки вони активно витісняють сходи гороху та знижують урожайність.
- Кислотність ґрунту: Оптимальний рН – 6,8–7,4. На кислих ґрунтах рекомендоване внесення вапна.
- Підготовка ділянки: Ділянка має бути очищена від залишків попередніх культур та сміття, що забезпечує рівномірне проростання насіння та легке механізоване збирання.
Горох належить до сімейства бобових і має унікальну здатність до азотофіксації за участі бульбочкових бактерій (Rhizobium). Це дозволяє:
- накопичувати в ґрунті азот у доступній формі для рослин,
- зменшувати потребу у великих дозах азотних добрив,
- покращувати структуру ґрунту та підвищувати родючість для наступних культур.
Проте на ранніх стадіях розвитку рослина потребує азоту у доступній формі, тому невеликі дози азотних добрив є необхідними.
Обробіток ґрунту для гороху складається з двох основних етапів:
Основний обробіток
- Проводиться восени на глибину 20–25 см.
- Мета – розпушення ґрунту, знищення бур’янів і шкідників, створення оптимальної структури для розвитку кореневої системи.
Передпосівна культивація
- На глибину 8–10 см, 1–2 рази.
- Ґрунт повинен бути сколотий та добре вирівняний для зменшення вилягання рослин та покращення якості збору врожаю.
- Для важких ґрунтів рекомендується боронування для створення дрібногрудкуватої структури ґрунту.
Правильний обробіток ґрунту забезпечує рівномірне проростання насіння, покращує розвиток кореневої системи і підвищує стійкість рослин до несприятливих умов.
Горох є азотофіксуючою культурою, але на ранніх стадіях росту потребує додаткового азоту.
- Максимальні норми добрив на гектар:
- Азот (N) – 40–50 кг активних речовин,
- Фосфор (P₂O₅) – 60 кг,
- Калій (K₂O) – 60 кг.
- Фосфор і калій вносять перед оранкою,
- Азот – під час передпосівної підготовки.
Збалансоване внесення добрив забезпечує інтенсивний ріст, підвищує врожайність та якість насіння.
Правильний посів – запорука успішного вирощування:
- Горох висівають коли ґрунт достатньо прогрітий і вологий, як озиму пшеницю.
- Оптимальні строки посіву в Україні: 1–10 жовтня.
- Щільність рослин: 100–110 шт./м²,
- Відстань міжрядь: 15 см,
- Глибина загортання насіння: 3–5 см,
- Норма висіву: близько 200 кг/га (залежно від маси 1000 насінин та густоти сходів).
Після посіву рекомендується прикочування, щоб покращити контакт насіння з ґрунтом і забезпечити рівномірне проростання. Важливо: на важких ґрунтах прикочування слід уникати, особливо при ранніх строках посіву.
Догляд включає:
- Полив (за потреби): Горох чутливий до нестачі вологи у періоди бутонізації та цвітіння.
- Боронування: для розпушення ґрунту і контролю бур’янів у ранні фази росту.
- Підживлення: при потребі додатково можна внести фосфор і калій у фазі активного росту.
- Моніторинг шкідників і хвороб: регулярні огляди посівів дозволяють вчасно виявити проблеми
Для ефективного захисту від бур’янів, шкідників і хвороб:
- Бур’яни:
- Фаза 3–6 листків – обробка гербіцидами:
- Агрітокс – 0,5 л/га,
- Базагран – 3 л/га.
- Фаза 3–6 листків – обробка гербіцидами:
- Шкідники: бобова попелиця, совки.
- Хвороби: кореневі гнилі, борошниста роса, антракноз.
Комплексний захист дозволяє зберегти до 90% потенційного врожаю.
- Горох швидко дозріває, тому збір потребує особливої уваги.
- Вологість насіння близько 40% – рослина ще зелена.
- При вологості насіння 18% починають механізований збір.
- Сорт НС Мороз в умовах України збирають близько 15 червня, за два тижні до збору озимого ячменю.
- Під час збору важливо уникати пошкодження насіння та вилягання рослин.
- Сушіння насіння до вологості 14–15% для тривалого зберігання.
- Сортування та очищення від сторонніх домішок.
- Зберігання у сухих, вентильованих приміщеннях для збереження якості насіння.
Вирощування гороху – це комплексна агротехнічна технологія, що включає:
- правильну сівозміну,
- підготовку ділянки та ґрунту,
- внесення добрив,
- своєчасний посів і догляд,
- захист від шкідників і хвороб,
- грамотне збирання та післязбиральну обробку.
Дотримання всіх цих етапів забезпечує отримання стабільного, високого і якісного врожаю, а також покращує родючість ґрунту для наступних культур.





