Технологія вирощування Соняшника
Відносно засобів захисту соняшнику від бур’янів існує декілька основних систем: традиційна (класична) технологія вирощування, технологія Sumo (Express Sun) та технологія Clearfield
Визначальним фактором вибору системи захисту соняшника для українських господарств є рівень загрози з боку рослини-паразита − вовчка соняшникового (Orobanche cumana). У регіонах, де більшість полів заражені вовчком, технологія Clearfield є найбільш оптимальним вибором. Натомість за незначного поширення чи повної відсутності цієї рослини-паразита рентабельнішим може бути вирощування гібридів соняшнику за класичною технологією
Переваги: Найбільш врожайні та інтенсивні гібриди соняшнику; Гібриди стабільні та найдійні; Найвища стійкість до вовчку; Легко боротися з падалецею
Недоліки: Обмеження у виборі страхового гербіциду; Внесення за посушливих умов; Промивання за надмірних опадів; Неможливо використовувати при технології NO-TILL
Помірно-інтенсивне вирощування
До появи сходів вносять грунтовий гербіцид на основі діючої речовини Прометрин, проти однорічних дводольних та деяких злакових бур'янів
Інтенсивне вирощування
До появи сходів вносять грунтовий гербіцид на основі двох діючих речовин, для контролю однорічних злакових та дводольних бур'янів
Переваги: Широкий спектр контрольованих бурʼянів; Контроль вовчку соняшникового; Контроль падалиці класичного та Сумо-соняшнику
Недоліки: Післядія на наступні культури в сівозміні; При вирощуванні без внесення ґрунтових гербіцидів - зниження врожайності; Контроль падалиці в сівозміні; Генетичний потенціал врожайності гібридів
Помірно-інтенсивне вирощування
Інтенсивне вирощування
Переваги: Вартість обробки препаратом; Широкий спектр дії на дводольні бурʼяни; Широке вікно застосування; Відсутність післядії на наступні культури; Контроль падалиці класичного соняшнику
Недоліки: Не контролює злакові бурʼяни; Необхідно робити дві обробки; При вирощуванні без внесення ґрунтових гербіцидів - зниження врожайності; Боротьба із падалицею; Генетичний потенціал врожайності гібридів
Помірно-інтенсивне вирощування
Інтенсивне вирощування
Кращим попередником є озимі зернові, що висіяні по зайнятих і чистих парах або зернобобових. Вони не висушують ґрунт глибше 1 м, звідси засвоює соняшник вологу в другій половині вегетації. У Лісостепу, де умови зволоження сприятливіші, непоганими попередниками є ярі колосові культури. Сіють також після кукурудзи, картоплі
Соняшник має потужну кореневу систему, що проникає у ґрунт до 3 м, тому його не слід розміщувати після культур з глибокопроникаючою кореневою системою, таких як багаторічні трави, суданська трава, цукровий буряк. Ці культури висушують ґрунт на велику глибину, що створює дефіцит вологи у критичний для соняшнику період - цвітіння, наливу. Не сіють після сої, квасолі, гороху, ріпаку, які уражуються спільними з ним хворобами (біла і сіра гниль, фомоз, склеротиніоз)
Соняшник є поганим попередником для зернових та інших культур. Тому у Степу після нього залишають поле під чистим паром, у Лісостепу висівають кормові культури
У соняшника період засвоєння поживних речовин розтягнутий, тому він потребує їх значно більше (особливо калію) ніж зернові культури. Для одержання 1 т насіння соняшник засвоює орієнтовно 50-70 кг азоту, 25-28 кг фосфору і 120-160 кг калію. Так, за урожайності 2,1 т/га насіння, соняшник виносить з ґрунту 120 кг азоту, 45 кг фосфору і 235 кг калію
Азот рівномірно засвоюється рослинами соняшнику впродовж вегетації. Починаючи з фази 3-4 пар листків і до фази цвітіння використовується 70-80 % азоту. Особливо негативно позначається нестача азоту під час формування кошика. Надлишок азоту зменшує вміст олії, призводить до надмірного вегетативного росту
Фосфор поглинається рослиною від сходів до цвітіння, нагромаджується до цвітіння в стеблі та листках, пізніше переміщується в кошики і в кінцевому результаті у сім'янки. 60-70 % від всієї потреби у фосфорі рослини поглинають у період формування кошика - завершення цвітіння. Нестача фосфору негативно впливає на формування та налив сім'янок і обмежує продуктивність соняшника. Достатня кількість фосфору підвищує посухостійкість рослин та олійність насіння
Калій підвищує посухостійкість рослин, допомагає утримати вологу і зменшує її випаровування. Він відіграє велику роль у регулюванні балансу вологи в рослині. Найбільше калію засвоюється у період від утворення кошика до достигання
Враховуючи, що значна частина фосфору, внесеного в ґрунт з добривами, закріплюється ним і стає недоступною для рослин, а частину елементів живлення (фосфор, калій, азот) рослини поглинають безпосередньо з ґрунту, норму добрив і їх співвідношення для кожного поля уточнюють на основі рекомендацій, розроблених науковими установами
На чорноземах, де високий вміст доступного калію в ґрунті, особливо ефективні азотні і фосфорні добрива - N45-60P45-60. На інших ґрунтах вносять повне добриво N45-90P45-90К45-90. Фосфорні і калійні добрива застосовують під оранку, азотні навесні під культивацію. Частину азоту (N20) можна використати для підживлення
Соняшник дуже чутливий до нестачі бору, особливо при нестачі вологи і на карбонатних ґрунтах
Головним завданням зяблевого обробітку під соняшник є нагромадження достатньої кількості води в кореневмісному шарі, мобілізація поживних речовин, активізація біологічних процесів ґрунту, знищення бур'янів
На полях, засмічених осотом та іншими коренепаростковими бур'янами, обробляють за схемою поліпшеного зябу. Слідом за збиранням попередника перший раз лущать дисковими знаряддями на глибину 6-8 см. Вдруге поле обробляють через 2 тижні після першого лущення (при появі бур'янів) − на глибину 10-12 см. Третій обробіток в міру проростання проводять за допомогою культиватора чи важких борін. Наприкінці вересня − початку жовтня поле орють на глибину 27-30 см. Розрив у часі між лущіннями і оранкою повинен забезпечити проростання пагонів бур'янів, завдяки чому досягається найповніше їх знищення. При недотриманні необхідних інтервалів між лущіннями їх роль у знищенні бур'янів знецінюється
При розміщенні соняшнику після зернових, де переважають ранні (насіння проростає при 6-8°С) і середньоранні (проростає при 10-12°С) однорічні бур'яни, поле лущать і через два тижні орють. Сходи бур'янів після оранки знищують осінніми поверхневими обробітками та весняними культиваціями, очищаючи верхній посівний шар ґрунту від бур'янів. Такий напівпаровий обробіток особливо ефективний у зоні достатнього зволоження
Якщо переважають пізні ярі бур'яни (курай, просо півняче, щириця, мишій та ін.), що для проростання потребують більше тепла (14-16°С), краще дотримуватись схеми поліпшеного обробітку і проводити декілька лущень в серпні - на початку вересня, а орати в кінці вересня
На дуже забур'янених полях після збирання попередника і відростання бур'янів використовують гербіциди суцільної дії (раундап та ін.). Можна використовувати їх як гербіциди десиканти за два тижні до збирання попередньої культури
При розміщенні соняшнику після просапних поле орють на глибину 25-27 см. Після кукурудзи зяблевий обробіток складається з дворазового дискування і оранки ярусним плугом, яким загортають всі кукурудзяні рештки на дно борозни
Ґрунтозахисна технологія передбачає обробіток ґрунту голчастими боронами, культиваторами-плоскорізами, ґрунтообробними агрегатами АКШ-5,6, АКШ-3,6 та плоскорізами-глибокорозпушувачами ПГ-3-5, КПГ-250А тощо
Рано навесні, щоб зберегти вологу в ґрунті, проводять боронування важкими боронами. У разі використання комбінованих агрегатів типу "Європак", ґрунт не вирівнюють. Необхідно враховувати негативну реакцію соняшника на переущільнення ґрунту, особливо вологого. За зруйнованої структури ґрунту пригнічується розвиток кореневої системи. Перед сівбою поле культивують на глибину загортання насіння. Якщо строк сівби пізніший (на забур'янених площах), то поля обробляють два-три рази для знищення бур'янів
Спосіб сівби. Сіють соняшник з шириною міжрядь 70 см сівалками точного висіву СПЧ-6М; СУПН-8, УПС-12, Оптіма, СУПН-6А, СУПН-12, Джон Дір 1760 та ін. Відстань між рослинами в рядку має рівномірно становити від 41-36 см (35-40 тис./га) до 16-14 см (90-100 тис./га)
Насіння гібридів загортають на глибину − 3-5 см. Загортання глибше 6 см призводить до зниження польової схожості. На важких вологих ґрунтах теж сіють лише на глибину 4-5 см
Важливо дотримуватись рівномірності загортання насіння на однакову глибину, на однаковій відстані одне від одного, що дозволяє одержати дружні, вирівняні сходи і рівновеликий розвиток рослин в агрофітоценозі впродовж вегетації
Норма висіву. Основною умовою одержання високого врожаю соняшнику є дотримання рекомендованої густоти рослин перед збиранням. Вона становить 40-80 тис. рослин на 1 ґа. Необхідно враховувати, що польова схожість насіння менша за лабораторну на 20-25 %, а під час боронування по сходах гине приблизно 10 % рослин. Тому страхова надбавка до норми має становити орієнтовно 30-40 %
У посушливих умовах норму висіву знижують. У Степу висівають 40-80 тис. насінин на 1 га, на поливних землях більше − 80-100 тис./га. Для ранньостиглих і низькорослих сортів і гібридів застосовують теж більшу норму висіву до 80 тис. насінин на 1 га. За таких норм на 1 м рядка при міжряддях 70 см висівають від 2,8 насінин (40 тис./га) до 7,0 насінин (100 тис./га)
Для середньоранніх гібридів оптимальна густота стояння рослин перед збиранням повинна бути: у Південному Степу 35-40 тис. га, у Північному Степу 50-55 тис./га, у Лісостепу 55-60 тис./га. Страхова надбавка до передзбиральної густоти складає на гербіцидному фоні 20-35 %, без гербіцидів − 50-60 %
Строки сівби. Оптимальний строк сівби високоолійних сортів і гібридів з урахуванням їхніх фізіолого-біологічних особливостей настає у той період, коли середньодобова стійка температура на глибині загортання насіння досягає 10-12°С. Сівба в цей строк дає можливість одержувати дружні сходи на 9-12 день
Можливими строками сівби соняшника може бути період від 5 квітня до 10 травня. Як ранні, так і пізні строки сівби спричиняють небажані результати. За ранньої сівби період до появи сходів розтягується на 3-4 тижні, сходи бувають недружними, зрідженими. При пізній сівбі верхній шар ґрунту часто висушений, що теж впливає негативно на схожість
В окремих випадках, коли весна пізня, сіють і за температури ґрунту 6-8°С. Перевагу раннім строкам сівби (одночасно з ранніми ярими культурами) віддають у Північному Лісостепу. Це пояснюється тим, що при пізньому строку сівби в умовах достатнього зволоження посилюється розвиток вегетативної маси на шкоду генеративним органам. Проте на забур'янених полях, ранні строки сівби можливі лише при хімічному способі боротьби з бур'янами
Замовтe дзвінок 24/7
Контакти
067 771 30 30 - агроном Денис
yason.agro.ua@gmail.com - пошта