Технологія вирощування Кукурудзи

Класичним елементом технології вирощування кукурудзи в Україні є застосування гербіцидного захисту. Причому ефективно працює система власне ґрунтових гербіцидів за наступного (за потреби) застосування препаратів по вегетації. Адже використання ґрунтових гербіцидів забезпечує чистий стан посівів і створює умови, які повністю виключають механізовані прийоми догляду за посівами

Кращими попередниками у Степу є озима пшениця, зернобобові культури, а допустимими ранні зернові та кукурудза. При цьому не варто її розміщувати після цукрових буряків, суданської трави та соняшнику, тобто культур які висушують ґрунт

В Лісостепу хорошими попередниками є озимі та ярі злакові культури, зернобобові, цукрові та кормові буряки, гречка, картопля

В умовах Полісся можна вирощувати після люпину, багаторічних трав, льону, зернобобових, озимих, картоплі

При виборі гібриду слід першочергово звертати увагу на ФАО. В умовах України можна вирощувати різні групи стиглості до досить пізніх, але основна група гібридів за ФАО, яка поширена це 240-390

Слід проводити згідно того як виконаний основний обробіток ґрунту. Адже під кукурудзу можна орати, дискувати, застосовувати глибоке рихлення чи системи нульового або мінімального обробітку ґрунту (no-till, mini-till, strip-till). Останні здатні зменшити витрати енергії без значного зниження продуктивності культури. Однак для застосування цих технологій господарство повинне мати відповідну техніку та систему захисту рослин

За класичною технологією передпосівний обробіток ґрунту проводиться комбінованими агрегатами типу "Європак" та іншими, на глибину загортання насіння (4-6 см). Передпосівну культивацію проводять в день сівби на глибину загортання насіння. Перед сівбою або після неї вносять ґрунтові гербіциди

За застосування технології no-till передпосівний обробіток ґрунту не проводиться взагалі. Окрім того, дана технологія вимагає використання спеціальної техніки, суворого дотримання агрокультури (сівозмін, норми витрат гербіцидів, пестицидів та мінеральних добрив)

Також передпосівний обробіток ґрунту не проводиться за застосування технології mini-till, яка з операцій обробітку ґрунту передбачає лущення стерні відразу після збирання попередника на глибину 6-8 см, осінню обробку дисковими боронами на глибину 15-18 см та один раз в три роки глибоке розпушування ґрунту на глибину 35-40 см

Сівба насіння за використання технологій no-till виконується лише спеціалізованими сівалками, типу АТЛАНТ TurboMax 400, або SPACE 560. А от за використання технології mini-till можливо використовувати сівалки типу TITAN 420, здатні працювати як по класичній технології так і з прямим висівом

За сівби по технології strip-till формуються стрічки в які вносяться добрива та висівається насіння, а міжряддя залишається необроблюваним. А отже, таку сівбу можна виконати як роздільним способом – передпосівна культивація зони висіву насіння (за допомогою спеціальних культиваторів типу Stripcat II, Strip-till Star Track, Mzuri) та наступна сівба звичайною сівалкою. Однак, такий агротехнічний захід потребує єдиної технологічної колії для усіх агрегатів та достатнього рівня кваліфікації працівників. А тому більш доцільним є використання агрегатів типу Horsch Focus CS з бункером для насіння SW 3500 S, що поєднують в собі обидві агротехнічні операції

Кукурудза потребує значно вищих норм добрив, ніж інші зернові культури. На формування 1 т зерна використовується 22 кг азоту, 10 кг фосфору, 15 кг калію, по 5-10 кг магнію і кальцію, 2,2 кг сірки, 15 г бору, 10 г міді, 150 г марганцю, 0,9 г молібдену, 60 г цинку, 200 г заліза

Рослини кукурудзи мають різну потребу в елементах живлення впродовж вегетаційного періоду. Так, по мірі росту та розвитку вони потребують все більше елементів живлення. Однак, найбільша потреба в азоті спостерігається в фазу викидання волоті, а наступний пік споживання – в фазу цвітіння – початок дозрівання. Споживання фосфору більш рівномірно наростає починаючи з фази 7-10 листків

А от засвоєння калію рослинами кукурудзи починає збільшуватись з фази 5-7 листків і максимум припадає на період цвітіння-дозрівання

Азот має найбільший вплив на рівень урожайності. На початкових фазах росту засвоєння азоту незначне (3-5 %). Зменшення засвоєння азоту, викликане низькими температурами навесні, спричинює пожовтіння рослин і гальмування їх росту. Інтенсивніше азот надходить в рослину починаючи з фази 6-8 листків. Так, якщо до фази 8 листків засвоюється лише 2-3 % азоту, то від фази 8 листків до фази засихання квіткових стовпчиків на качанах засвоюється приблизно 85 % загальної кількості азоту. Орієнтовно це припадає на період з другої декади червня до другої декади серпня, а ще 10-13 % засвоюється в фазах достигання

За нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленими листками. Критичний період засвоєння азоту - фаза цвітіння. У цей час висока температура сприяє проходженню процесів мінералізації і вивільнення азоту з ґрунту, який кукурудза використовує найкраще серед зернових культур. Тому норму внесення мінерального азоту орієнтовно встановлюють з розрахунку N15 на 1 т зерна на родючих ґрунтах і N20 на 1 т зерна на бідніших ґрунтах. За врожайності 8 т зерна необхідно внести N120(8 т х 15 кг) - N160(8 т х 20 кг). За врожайності 10 т зерна норма внесення азоту зростає до N150-200

Кукурудза добре реагує на внесення карбаміду або суміші карбаміду і аміачної селітри у співвідношенні 1:1. Вносять добрива за 10 днів до сівби під культивацію. Спочатку засвоюється нітратний азот, як найбільш рухомий і доступний. Аміачна форма азоту не вимивається з ґрунту, акумулюється в орному шарі ґрунту і засвоюється рослинами у цій формі пізніше. Частина трансформується у нітратну форму. Амідна форма азоту використовується рослинами в останню чергу, після переходу її в аміачну та нітратну форми

Гостру потребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. Він входить до складу нуклеїнових кислот, впливає на енергообмін, відіграє важливу роль у нагромадженні вуглеводів, регулює процеси дихання, фотосинтезу та ін. За його нестачі листки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння і достигання. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту неможливо компенсувати внесенням його у пізніші строки

Кукурудза на початкових фазах росту, в умовах низьких температур (менше 10-12°С), слабо засвоює фосфор. Тому вищу ефективність забезпечують добрива, що містять легкодоступні форми фосфору (амофос, 100-150 кг/га)

Якщо в ґрунті не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, сповільнюється фотосинтез, листки спочатку стають жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки і краї листків засихають, ніби від опіків. Калій інтенсивно засвоюється від фази 5-6 листків до цвітіння. Він підвищує стійкість до вилягання, до стеблової гнилі, важливий для формування качанів

Кукурудза дуже чутлива до нестачі кальцію і магнію. Магній входить до складу хлорофілу, бере участь у синтезі амінокислот. Нестача магнію проявляється за несприятливих ґрунтових та погодних умов, за зруйнованої структури ґрунту. Це негативно впливає на процеси цвітіння та запилення, що обмежує зав'язування качанів, зменшує їх озерненість. Критична фаза - зав'язування і формування зерна

Норма мінеральних добрив розраховується на запланований урожай і змінюється залежно від типу ґрунту, попередника, наявності органічних добрив

Для Лісостепу вона становить орієнтовно N80-140 Р80-100 К70-120. Всю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку, азотні вносять під весняну культивацію (70-90 %), решту використовують для підживлення під час вегетації. Кукурудзу за інтенсивної технології вирощування здебільшого не підживлюють. Для забезпечення рослин кукурудзи магнієм рекомендується використовувати калійне добриво калімагнезію, в якому міститься 6-8% магнію і 28% калію. Складні добрива (нітроамофоска тощо) найбільш ефективні при внесенні навесні під культивацію за 10-14 днів перед сівбою і доброму вимішуванні гранул добрив з ґрунтом

Кукурудза добре реагує на листкове підживлення карбамідом - 6%-вим розчином (6 кг карбаміду на 100 л води). Обприскують посіви зранку або ввечері, коли температура є нижчою. Найкраще підживити рослини від фази 6-7 листків впродовж трьох тижнів 1-3 рази через 6-8 днів. Одночасно вносять мікроелементи та водорозчинний сірчанокислий магній (MgS04 5 %-ої концентрації)

Сіють кукурудзу пунктирним способом з міжряддями 45 або 70 см. У Лісостепу і Поліссі насіння загортають на глибину 4-6 см, на легких ґрунтах і при підсиханні посівного шару - на 5-8 см. На вологих ґрунтах глибину сівби зменшують до 3-4 см. У степових районах з дефіцитом вологи у верхньому шарі ґрунту насіння загортають на глибину 6-10 см

При сівбі кукурудзи можна практикувати ранні строки сівби, за температури в +6-7°С на глибині загортання насіння. За таких умов сходи з’являються тільки на 14–16 день після сівби, однак такі строки сприяють кращому використанню вологи та уникненню критичного впливу погодних умов на цвітіння рослин

Класично оптимальним строком для сівби кукурудзи є прогрівання шару ґрунту до +10–12°С на глибині загортання насіння 

А от використання пізніх строків сівби не тільки подовжує період дозрівання на 17–20 днів, а й отримане насіння потребує досушування

За оптимальних умов сходи кукурудзи з'являються через 7-8 днів, а за холодної погоди кукурудза може зійти через 3 тижні

Рекомендована густота посівів для умов України коливається в значних межах 25-80 тис. рослин на 1 га перед збиранням. Для ранньостиглих гібридів густота рослин може зростати до 85-90 тис./га і більше. Також зменшується норма висіву відповідно до того чим пізньостигліший гібрид ми вирощуємо

Однак, норми висіву кукурудзи краще обирати індивідуально, залежно від умов конкретного поля та погодних умов року. Наприклад, в умовах посухи та дефіциту вологи доцільно зменшувати норми висіву принаймні на 10-15 % від рекомендованих, щоб зменшити рівень конкуренції культурних рослин

Кількість насінин, що висіваються на одиницю площі, повинна включати резерв на зменшення рослин під час сходів (різниця між лабораторною і польовою схожістю) і випадання впродовж вегетації. Щоб забезпечити передзбиральну густоту рослин, встановлюють страхові надбавки насіння. Вони можуть становити від 5-10 % до 30-40 % залежно від рівня технології, зокрема якості насіння, підготовки ґрунту, класу сівалки

Дуже важливе значення має не тільки оптимальна кількість рослин, а й рівномірне розміщення їх на площі. На 1 м довжини рядка при ширині міжрядь 70 см повинно висіватись орієнтовно 5,6 насінин, що забезпечить густоту 80 тис./га, 6,3 насінин (90 тис./га), 7 насінин (100 тис./га)