Азотне живлення озимої пшениці
Зміст: 1. Перше підживлення (25-30%) 2. Друге підживлення (45-60%) 3. Третє підживлення
Головними напрямами підвищення ефективності засвоєння макро- і мікроелементів є:
- поділ дози елемента на декілька внесень відповідно до доступної вологи;
- локальне внесення добрив (насамперед ефективне для сортів пшениці інтенсивного типу, які добре реагують на підвищені дози добрив);
- позакореневе багаторазове підживлення водорозчинними формами елементів живлення, та амінокислотами
Система живлення високопродуктивних сортів озимої пшениці складається з багатьох етапів, значна кількість яких інтегрована у системи захисту посівів. Дози добрив визначають згідно із запланованою врожайністю та грунтовими умовами й погодними особливостями вегетаційного сезону.
Підживлення проводять по «мерзло-талому» ґрунту перед початком вегетації. Доза азоту в I підживлення становить 25-30% від повної дози внесення елемента. Азот застосовують у формі КАСів при температурі не више +14 °С. Доцільним є внесення сірки - сульфату амонію (50-100 кг/га туків) або сульфату магнію (20-40 кг/га туків). Традиційним для багатьох господарств залишається внесення аміачної селітри.
При застосуванні карбаміду, у тому числі й з інгібітором урази, робочі розчини можуть містити 15-20 % туків. При більш пізніх підживленнях, у разі підвищення температури та подальшому розвитку культури, концентрація сечовини у робочих розчинах знижується.
Підживлення проводять на початку фази виходу в трубку. Доза азоту в II підживлення становить 45-60 % від повної дози елемента. Дозу підживлення уточнюють залежно від фактичного забезпечення вологою.
Азот вносять переважно у формі аміачної селітри. При внесенні КАСів застосовують аплікатори для уникнення ушкодження посівів.
Доцільне внесення сірки - сульфату магнію (10-20 кг туків/га).
При внесенні карбаміду позакоренево, у тому числі й з інгібітором уреази, робочі розчини можуть містити до 8-10% туків.
Зернові добре реагують на позакореневе внесення нітрату кальцію (5 кг туків/га) та нітрату магнію. Важливим є забезпечення рослин цинком, міддю, марганцем, рідше - залізом, а також магнієм та хлором.
3 метою підвищення якості врожаю посівів цінних та сильних сортів пшениці проводять третє позакореневе підживлення азотом в амідній формі (карбамід з інгібітором уреази або суміші карбаміду зі спеціалізованими комплексними добривами) у період від початку фази колосіння до наливу зерна включно.
При внесенні карбаміду, у тому числі й з інгібітором уреази, робочі розчини можуть містити до 3-5% туків. За оптимальних умов (достатня волога, температура нижче +20 °С, вечірні години) концентрація розчину може бути підвищена. Дозу добрив у підживлення уточнюють залежно від стану рослин та забезпечення посіву вологою.
Внесення нітрату кальцію та нітрату магнію перед цвітінням, а також на початку наливу зерна разом із забезпеченням хлором є важливим для протидії утворенню фізіологічних плямистостей листків і втраті фотосинтетичної активності посіву.
Загалом система живлення високопродуктивних сортів озимої пшениці складається із багатьох етапів, значна кількість яких інтегрована у системи захисту посівів. Останні також є важливою складовою отримання високих урожаїв зернових культур, особливо пшениці, оскільки бурʼяни, шкідники та хвороби за їх надмірного розвитку призводять до значних втрат врожайності.
